Передранкове

Ти розмечеш карти – вітер дозбирає,
Не іди за мною – я веслую в ніч,
Небо зорі сипле – сипле-не питає,
Не питай поради – і мене не клич.
 
Кинеш раз на карти – місяць рогом зблисне,
Кинеш другий – гілка сухо тріскотить…
Над тобою, дівчи, хмара сива висне –
А тебе скіпає-а тебе болить…
 
Кинь ті карти в ватру – най вогонь їх злиже,
Не питай у знака – куди маєш йти.
Блискавка хвостата небо переріже,
Як малай спечений – можеш досягти.
 
Захлипала злива – зараз буде легше,
Розпережеш душу – лісом, направці..
Ти підеш. А в лісі сонце ранок креше,
Підкладеш  долоню – втримаєш в руці…
 
 
 Фотохудожник — Руслан ТРАЧ
Модель — Мар'яна Гуменюк
Автор тексту — Іванна Стеф'юк