Вдих світла

І від соняха дихаю сонцем -
Перший вдих, знову вдих — тепер
Можна жити. Вглядаюся — хто це
За деревами там завмер?

А нікого немає — ранок,
Тіні в піжмурки грати йдуть,
Присідаю на хати ганок —
Над землею птахи пливуть -

Розтинаючи крилами небо,
Мов начетверо ділять світ —
Розтілаються в сторони… Верби
Бородою впираються в пліт.

Молодий і накупаний світе -
Легко дишеш травою в росі.
Поцілую той сонях у квітку -
Посміхнуться пелюстки усі...

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте