Калатає серце. Неначе хлипає, надсадно так стукотить. Сон і не показується, думкою шастає тривога. Ну хто ж просив складати цифри, ну хто просив … Тепер точно спокою не дадуть. Вже, напевне, шепочуться, що Софія відьма. Спробуй кому поясни, що вона і знати не знає, про шо говориться. Вони сво...
Читати далі →

Маки. Пелюстка гаряча, серединка зовсім чорна, ніби зотліла грань. Горда квітка, дивна така… А ще кажуть, що польові квіти скромні. Зірвала один мак. Вже в долоні горить, до вітру тріпоче. Здається, що то малий впольований хижак, який дуже сердиться, що впійманий, а тому ось-ось вкусить і вир...
Читати далі →

Сьогодні знову прийшла до сусіда ніби й просто так, поговорити про життя, а насправді поспостерігати за його «годованцями»: дикими півнями, що і правда чимось були схожі на щезників: чорні, з лискучими хвостами, сердиті такі… Для мене і дід, і його когути завжди були ніби з книжки...
Читати далі →

ХОЧУ КАВИ .. А коли я прокинуся, цього всього не буде. Вчорашнє, лихе і слізливо-гірке, просто піде, а я прокинуся… Буде новий день, прохолодно-свіжий, у якому трохи сонця, трохи ранкового туману,  а трохи терпкуватого осіннього диму. А тепер – вечір. На підвіконнику стигне кава &...
Читати далі →

Полокали гори зливами собі коліна, а червень зливав з цебра на їхні голови та й дужі плечі. Прохолода… Зачерпнути би її та для днини втримати, а то ранок поливає-поливає, та полудень не дуже того і боїться. Стрімким плаєм, накриваючи голову курткою, тікав від негоди до нитки змоклий чол...
Читати далі →

Скромна і непоказна на вигляд рослина, за якою полюють золотошукачі, романтики-авантюристи; рідкісна гостя, що зростає також в Австралії та Гімалаях – хто вона? В ботаніці ця справді неспроста рослина зветься гронянка півмісяцева і приходиться вона близькою родичкою легендарним папоротникам. М...
Читати далі →

Ти закинув мене сюди вчора. Я впала на сивий пісок і подумала, що вдома. Пам'ятаю, що то було вчора. І що в мене було руде і кудлате від листопадового вітру волосся, і що хотілося пити. Всіх ти впускаєш у цей світ дітьми, мені ж дозволив зайти дорослій. В мене дитинства не було – мені казали &...
Читати далі →

З САЛІЄВОГО ДЖЕРЕЛА

Якщо вірити турецькій поговірці, що правда закопана в землі, пам'ять ховається в воді, любов горить у вогні й тільки свобода в повітрі гуляє – то саме земля і водойми розкажуть допитливому краєзнавцеві про забуті події минулого. Зокрема, такими гостями з минулого...
Читати далі →

То вітер старий треться крилами до старого даху, не бійся Ти чуєш, Антонку? Чуєш, напевне, а ось чи розумієш.. А скоро школа підійде. Твоя мама просила не віддавати тебе до інтернату, я згарячу пообіцяла, та не виживеш ти між звичайними дітьми… Інколи мені здається, що разом зі мною до тебе ...
Читати далі →

Перетворити своє місто у суцільну бібліотеку – таке завдання поставила собі група ініціативної молоді Чернівців, започаткувавши тут буккросинг. Полиці мандрівних книг та інтернет-аукціон таких незвичайних для Чернівців лотів з'явилися порівняно недавно, та встигли непогано влитися в культурні ...
Читати далі →